Адольфас Раманаускас
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Адольфас Раманаускас, знаний під псевдо Ванагас (нар. 6 березня 1918 року — пом. 29 листопада 1957 року) — литовський військовий діяч, полковник, один із чільних партизанських керівників литовського антирадянського підпілля після завершення Другої світової війни. В Литві Раманаускаса вважають борцем за свободу та незалежність, сейм цієї країни навіть визнав його фактичним керівником Литовської держави з 26 листопада 1954 до 29 листопада 1957 року[1][2].
Адольфас Раманаускас-Ванагас | |||
---|---|---|---|
лит. Adolfas Ramanauskas | |||
Адольфас Раманаускас-Ванагас в 1947 році | |||
Народився |
6 березня 1918(1918-03-06) Нью-Брітен | ||
Помер |
29 листопада 1957(1957-11-29) (39 років) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | ||
Поховання | Цвинтар Антакалніса | ||
Країна |
Литва США | ||
Діяльність | педагог, журналіст, офіцер, партизанський командир | ||
Alma mater | Klaipėda Pedagogical Instituted | ||
Військове звання | полковник | ||
У шлюбі з | Біруте Мажейкайте | ||
Діти | Аксют Раманаускайте-Скокаускене | ||
Нагороди |
| ||
|прапор=
У роки Другої світової війни Раманаускас працював вчителем. Після захоплення Литви Радянським Союзом у 1944-45 роках приєднався до «лісових братів». Через два роки він очолив Дайнавський партизанський округ, а в 1948-му його призначили командиром партизанів на півдні країни. З 1949 року «Ванагас» став першим заступником голови Союзу борців за свободу Литви. З 1952 року Адольфас Раманаускас переховувався під фальшивими документами. 12 жовтня 1956 партизанського командира затримали і відвезли до вільнюського відділу КДБ. Після тривалих тортур його стратили.
Після здобуття Литвою незалежності в 1990 році Раманаускаса посмертно нагородили орденом Хреста Витязя та надали звання бригадного генерала. Його дочка Ауксуте Раманаускайте-Скокаускене 2008 року була обрана депутатом литовського Сейму.