Артеріальна гіпотензія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Артеріа́льна гіпоте́нзія — стан, що визначається зниженням систолічного артеріального тиску нижче 100 мм ртутного стовпа, діастолічного — нижче 60 мм рт. ст. Іноді цей стан може бути в основі самостійної хвороби (гіпотоні́чна хворо́ба, гіпотензія ідіопатична), а також може бути симптомом інших захворювань.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (червень 2023) |
Артеріальна гіпотензія | |
---|---|
Спеціальність | кардіологія, реаніматологія, сімейна медицина і внутрішні захворювання |
Препарати | metaraminold[1], адреналін[1] і Фенілефрин[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | I95.0, I95.1, I95.2, I95.8, I95.9, O26.5 |
DiseasesDB | 6539 |
MedlinePlus | 007278 |
MeSH | D007022 |
Hypotension у Вікісховищі |
Відокремлене зниження діастолічного тиску, наприклад у разі недостатності півмісяцевих клапанів аорти або при тиреотоксикозі, не прийнято називати артеріальною гіпотензією. Зниження артеріального тиску тільки на одній руці (як, наприклад, за хвороби Такаясу) також не слід відносити до гіпотензії, оскільки остання передбачає системне (загальне) зниження артеріального тиску, точніше — зниження центрального артеріального тиску.
За нижню межу норми для дорослих до 25 років береться артеріальний тиск, рівний 100/60 мм рт. ст., для вікової групи 25...40 років — відповідно 105/65 мм рт. ст., у здорових жінок молодого і середнього віку нижня межа артеріального тиску в середньому на 5 мм рт. ст. нижче, ніж у здорових чоловіків цього віку. Цілком припустимо вважати, що нижня межа норми для діастолічного артеріального тиску з віком істотно не змінюється (не вище 65...70 мм рт. ст.). Для визначення нижньої нормальної межі систолічного тиску в осіб 50 років і старше, пропонується до віку обстежуваного додавати 50...55.