Атропін
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Атропі́н (лат. Atropinum) — алкалоїд, блокатор М-холінорецепторів, алкалоїд беладони, блекоти, дурману та деяких інших рослин родини пасльонових; одержаний синтетично.
Атропін | |
Систематизована назва за IUPAC | |
(RS)-(8-methyl-8-azabicyclo[3.2.1]oct-3-yl) 3-hydroxy-2-phenylpropanoate | |
Класифікація | |
ATC-код | A03BA01 |
PubChem | 174174 |
CAS | 51-55-8 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C17H23NO3 |
Мол. маса | 289.369 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 25% |
Метаболізм | печінка |
Період напіввиведення | 2 години |
Екскреція | нирки |
Реєстрація лікарського засобу в Україні |
Пригнічує реакцію багатьох органів і тканин на імпульси, що надходять парасимпатичними нервовими волокнами, а також їх чутливість до введеного ззовні ацетилхоліну.
Атропін зменшує секрецію залоз, викликає розслаблення гладеньких м'язів шлунка й кишок, бронхів, жовчних шляхів, колового м'яза райдужки, прискорює серцебиття, підвищує збудливість дихального центра.
Атропін оптично неактивний: складається з активного і малоактивного правообертального ізомерів. Фізіологічною дією володіє лише лівообертальний енантиомер (-)-гіосцинамін. Природним алкалоїдом, який міститься у рослинах, є гіосцинамін; при хімічному виділенні алкалоїду він в основному перетворюється на рацемічну форму — атропін[1].