Бергельмір (супутник)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бергельмір (Сатурн XXXVIII, лат. Bergelmir, давньоскан. Bergelmir) — сорок шостий за віддаленістю від планети[6] природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом і Дженом Кліна.
Більше інформації Дані про відкриття, Орбітальні характеристики ...
| |
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 12 грудня 2004 року[1] |
Відкривач(і) | Скотт Шеппард, Девід Джуїтт і Джен Кліна[1] |
Планета | Сатурн |
Номер | XXXVIII |
Орбітальні характеристики[2] | |
Велика піввісь | 19 372 000 км |
Перицентр | 16 427 000 км |
Апоцентр | 22 317 000 км[3] |
Орбітальний період | −1006,659 діб[4] |
Ексцентриситет орбіти | 0,152 |
Нахил орбіти | 157° до площини екліптики (134° до площини екватора планети) |
Фізичні характеристики[5] | |
Видима зоряна величина | 24,2 |
Діаметр | 6 км |
Середній радіус | 3 км |
Альбедо | 0,06 |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
S/2004 S 15 | |
Бергельмір у Вікісховищі |
Закрити
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бергельмір.
Назву супутник отримав у квітні 2007 року. У скандинавській міфології Бергельмір — велетень, син Трудгельміра, онук Іміра, єдиний велетень, який вижив після вбивства Іміра, став засновником нового роду йотунів.
Бергельмір належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Скаді).