Брусиловський прорив
наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Брусиловський прорив?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Бруси́ловський прори́в (до переходу Олексія Брусилова на сторону більшовиків у 1920 — Лу́цький прори́в) — наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців.
Брусилівський прорив | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Перша світова війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія | Австро-Угорщина Німецька імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
О. Брусилов С. Дельвіг |
К. фон Гетцендорф, О. фон Лінзінген | ||||||
Військові сили | |||||||
1-ша армія: 6,5 піхотних і 5,5 кавалерійських дивізій; 2-га армія: 12,5 піхотних і 3 кавалерійські дивізії. Всього фронт: 19 піхотних і 8,5 кавалерійських дивізій; понад 250 тисяч бійців. |
14,5 піхотних і 1 кавалерійська дивізія; 173 000 бійців. Усього: 1 061 000 військовослужбовців та 800 гармат (без фортечних). | ||||||
Втрати | |||||||
З 28 травня по 13 липня: 498 867 солдатів:
62 155 вбито й померло від ран, 59 802 зникло безвісти або потрапили в полон, 376 910 поранено За увесь період наступу: 1 440 000 солдат і офіцерів[1] |
За увесь період наступу з травня по грудень 1916: 1 325 000 солдатів: Австро-Угорщина — 975 000 (із них в полон взято 408 000 солдатів і 8924 офіцерів)[2]Німеччина — 350 000 вбито, поранено і зникло безвісти |
У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській армії, Російською імперією окуповано деякі території Волині, Галичини та Буковини, взяті (частково зруйновані) міста Луцьк, Чернівці, Станіслав.