Дерматофітоз
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Дерматофітоз (також дерматофітія, трихофітія, дерматомікоз, заст. «стригучий лишай» (англ. ringworm; лат. tinea capitis, favus) — грибкова інфекція шкіри.[9] Зазвичай призводить до червоного, сверблячого, лускоподібного, кругового висипу.[1] В області ураження може випадати волосся.[1] Симптоми починаються від 4 до 14 днів після зараження.[1] У певний час можуть бути уражені кілька областей.[3]
Дерматофітоз | |
---|---|
Стригучий лишай на нозі людини | |
Інші назви | стригучий лишай, трихофітія |
Спеціальність | інфекційні хвороби і дерматологія |
Симптоми | кільцеподібний висип, свербіж, лущення, кругове почервоніння шкіри[1] |
Причини | Дерматофітd |
Фактори ризику | використання громадських душів, контактний спорт, надмірне потовиділення, контакт із тваринами, ожиріння, імуносупресія[2][3] |
Метод діагностики | огляд, мікробіологічна культура, мікроскопічне дослідження[4] |
Диференціальна діагностика[en] | дерматит, псоріаз, рожевий лишай[5] |
Профілактика | тримати шкіру сухою, не ходити босоніж у громадських місцях, уникати спільного використання особистих речей[2] |
Лікування | протигрибкові креми (клотримазол, міконазол)[6] |
Препарати | гризеофульвін[7] |
Частота | 20% популяції[8] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1F28 |
DiseasesDB | 17492 |
Dermatophytosis у Вікісховищі |
Близько 40 видів грибів можуть спричинити дерматофітоз.[9] Зазвичай це один із грибків типів трихофітон, мікроспорум або епідермофітон.[9] Фактори ризику включають використання громадських душів, контактні види спорту, такі як боротьба, надмірне потовиділення, контакт із тваринами, ожиріння та погана імунна функція.[2][3] Дерматофітоз може поширюватися між тваринами, від тварин до людей і між людьми.[2] Діагноз часто ґрунтується на зовнішньому вигляді та симптомах.[4] Може бути підтверджений шляхом культивування або дослідження на зішкрібу шкіри під мікроскопом.[4]
Профілактика полягає у збереженні шкіри сухою, утриманні від ходіння босоніж у громадських місцях та відмові від спільного використання особистих речей.[2] Зазвичай лікування проводиться протигрибковими кремами, такими як клотримазол або міконазол.[6] Якщо уражена шкіра голови, можуть знадобитися пероральні протигрибкові засоби, такі як флуконазол.[6]
У всьому світі до 20 % населення можуть бути заражені стригучим лишаєм у будь-який момент часу.[8] Ураження паху частіше зустрічаються у чоловіків, тоді як ураженні шкіри голови та тіла однаково зустрічаються в обох статей.[3] Інфекції шкіри голови найчастіше зустрічаються у дітей, тоді як інфекції паху — найчастіше у літніх людей.[3] Описи стригучого лишая сягають давньої історії.[10]