Дискографія Queen
дискографія / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Дискографія Queen?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Дискографія британського рок-гурту Queen налічує 15 студійних і 9 концертних альбомів, 38 збірників, 1 міні-альбом, 24 бокс-сети, 36 відеоальбомів і 77 синглів.
| ||
Релізи | ||
---|---|---|
↙Студійні альбоми | 15 | |
↙Концертні альбоми | 9 | |
↙Збірні альбоми | 15 | |
↙Мініальбоми | 7 | |
↙Сингли | 72 | |
↙Саундтреки | 1 | |
↙Бокс-сети | 19 | |
↙Інші релізи | 1 |
1973 року гурт випустив дебютний однойменний альбом, який не став успішним, але посів 24 позицію в британському чарті, отримав платиновий сертифікат в Польщі і золотий на батьківщині колективу. Сингли з дебютної платівки також не принесли музикантам успіху. У 1974 році вийшов другий альбом Queen II. Третій альбом гурту, Sheer Heart Attack, потрапив до 7 чартів, а пісня «Killer Queen» стала їхнім першим хітом[1]. Сингл у Великій Британії став срібним. Наступний альбом, A Night at the Opera, прославив групу на весь світ завдяки пісням «You're My Best Friend» і «Bohemian Rhapsody», яка здобула величезну популярність серед шанувальників[2][ком. 1]. 1976 року вийшов альбом A Day at the Races, дуже схожий на свого попередника, внаслідок чого гурт звинувачували у невдалій спробі повторити успіх попереднього альбому. Однак він пробився у багато чартів, а пісня «Somebody to Love» стала черговим хітом[4].
У 1977 році вийшов диск News of the World, що приніс одразу два всесвітньо відомих хіти: «We Will Rock You» і «We Are The Champions». 1978 року вийшов Jazz, який вирізняється своїм жанровим розмаїттям, внаслідок чого альбом розкритикували деякі музичні видання[5][6]. У 1980 році вийшов альбом The Game, що відкрив нову епоху в творчості Queen[7]. Найбільш успішними стали композиції «Crazy Little Thing Called Love» і «Another One Bites the Dust»[1][8]. Через рік гурт записав саундтрек до фільму «Флеш Гордон», пісні якого вийшли на однойменному альбомі. У 1982 році вийшов альбом Hot Space, мав менший успіх в зв'язку з тим, що Queen відійшли від рок-музики і експериментували з диско, R&B і танцювальною музикою, намагаючись перевершити успіх диско-фанкової «Another One Bites the Dust»[9][10][11]. Після провального в комерційному плані альбому гурт зробив перерву в концертній діяльності на 1983 рік, щоб створити матеріал, який дозволив би повернути минулі успіхи[12].
1984 року вийшов наступний альбом The Works, що потрапив у топ-10 практично будь-якого куточка планети. Альбом ознаменував повернення Queen до хард-року, але експерименти з електронікою продовжилися. Найбільш успішною піснею стала «Radio Ga Ga»[1]. Другий сингл з цього альбому — «I Want to Break Free» — став гімном Африканського Національного Конгресу[13]. Період з 1984 по 1995 рік є періодом найбільшого комерційного успіху. Кожен з випущених за цей час студійних альбомів став платиновим у Великій Британії[14] і розійшовся тиражем у принаймні 1 мільйон примірників. У 1986 році гурт створив з пісень, написаних як саундтреки до фільмів «Залізний орел» і «Горець», новий альбом A Kind of Magic, який отримав триразовий платиновий статус у Польщі. 1989 року вийшов альбом The Miracle, на якому музиканти знову повернулися до звичного хард-року[15][16]. У лютому 1991 року вийшов останній за життя Фредді Мерк'юрі альбом Innuendo. Незадовго до смерті Мерк'юрі з'явився черговий хіт «The Show Must Go On». У 1995 році учасники групи випустили останній альбом Made in Heaven, який музично та стилістично нагадував творчість Queen 1970-х[17]. У Великій Британії альбом став чотири рази платиновим, світові продажі становили 20 мільйонів примірників[18].
Загальний тираж усіх релізів гурту перевищує 200 мільйонів примірників[19]. У 1990 році Queen отримали премію BRIT Awards за видатний внесок у британську музику[20], а 2005 року посіли 52-ге місце в списку 100 найвидатніших виконавців всіх часів за версією журналу Rolling Stone[21]