Йоахаз
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Йоаха́з (івр. יְהוֹאָחָז той, якого зміцнює Бог, † 801[1][2] або 798 до н. е.[3]) — цар Ізраїлю, син і наступник Єгу, що правив Самарією 17 років (Біблія: 4Цар 13: 1). Час його правління визначають як 815—801 до н. е.[4], 814—798 до н. е.[5], або 817—801 до н. е.[2]. Як покарання за своє ідолопоклонство він зазнав нападу Газаїла і Венадада, царів сирійських, що з усієї його величезної армії залишилося тільки 50 вершників, 10 колісниць і 10 000 воїнів. Його спадкоємець — Йоас, відібрав у сирійців втрачені батькові землі. (4Цар 13:25).
Коротка інформація 11-й Цар Ізраїлю, 815 — 801 до н. е. ...
Йоахаз івр. יהואחז | ||
| ||
---|---|---|
815 — 801 до н. е. | ||
Попередник: | Єгу | |
Спадкоємець: | Йоас | |
Народження: | 9 століття до н. е. | |
Смерть: | 801 до н. е.(-801) | |
Країна: | Ізраїльське царство | |
Батько: | Єгу | |
Діти: | Йоас |
Закрити