Користувач:Юрій25031994/Конституція
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Констит́уція (лат. constitutio — установлення, устрій, порядок) — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.
Конституція | Рік | Зображення |
---|---|---|
Конституція Солона● | поч. VІ ст. до н.е. | |
Конституція сімнадцяти статей (Японія) | бл. 604 | |
Конституція Сан-Марино | 1600 | |
Конституція Пилипа Орлика | 1710 | |
Конституція США | 1787 | |
Конституція 3 травня (Польща) | 1791 | |
Конституція Канади | 1867 |
Оксфордський словник англійської мови визначає термін «конституція» як «сукупність основоположних принципів або створених прецедентів, відповідно до якого здійснюється управління державою чи іншою організацією».[1] Ці правила разом становлять, тобто конституюють те, ким є особа. У разі якщо ці принципи закріплені в одному або в кількох юридичних документах, ці принципи, можна сказати, становлять писану конституцію; якщо ж вони закріплені в одному всеосяжному документі, йдеться про втілення кодифікованої конституції. Деякі конституції (наприклад, Конституція Великої Британії) є некодифікованими, але писаними: їх норми містяться у численних фундаментальних актах законодавчої влади, судових справах або договорах (конституційних угодах).
Конституції стосуються різноманітних рівнів організацій, від суверенних держав до компаній і індивідуальних організацій. Міжнародний договір, що утворює міжнародні організації, також є їхньою конституцією в тому, щоб визначити, як цю організацію утворено. Усередині держав, чи-то суверенних, чи-то суб'єктів федерації, конституція визначає принципи, на яких ґрунтується держава та порядок, за яким і хто має право ухвалювати закони. Деякі конституції, особливо кодифіковані конституції, також виступають як обмежувачі щодо державної влади шляхом створення межі, яку керівники держави не можуть перетнути, такої як основоположні права. Прикладом можна назвати Конституцію України.
Найдовшою серед усіх писаних конституцій суверенних держав світу є Конституція Індії,[2] що містить 444 статті у 22 розділах,[3][4] 12 доповнень і 118[5] поправок, зі 146 385 словами в її англомовній версії,[6] у той час як найкоротшими писаними конституціями є Конституція США (з 7 статтями та 27 поправками) [7] та Конституція Монако, що налічує 10 розділів із 97 статтями та загалом 3 814 словами.[8][9]