Продаж картин з колекції Ермітажу
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Продаж картин з колекції Ермітажу — розпродаж полотен з колекції Ермітажу урядом Радянської Росії у 1929—1934 роках.
Всього з фондів та експозиції було відібрано для продажу 2880 картин, 350 з яких були творами значної художньої цінності, 59 — шедеври світового значення[1]. Невелика частина з них не знайшла покупця і повернулася назад, проте 48 відомих шедеврів назавжди покинули Росію — включаючи роботи таких майстрів, як Ян ван Ейк, Тіциан, Рембрандт та Рафаель. Деякі з цих полотен перебували в зібранні ще з часів його заснування Катериною Другою. Також була продана частина колекції нідерландського і фламандського живопису, зібрана і заповідана музею П. П. Семеновим-Тян-Шанським[2], а також частина інших зібрань, які були передані Ермітажу в пізній період (наприклад, Строганова).
Крім того, з Ермітажу розпродавалося художнє срібло, бронза, нумізматичні колекції, візантійські емалі.
Співробітниками Ермітажу і вітчизняними вченими в момент вилучення експонатів з Ермітажу, а також широкими колами громадськості — після оприлюднення у 1990-і роки інформації про масштаби втрат, даний розпродаж національного надбання та культурної спадщини розцінюється як «трагедія і катастрофа»[3], «божевілля»[1], «непродумана, часто невміла, навіть безглузда, а тому й прикра за своїми результатами діяльність»[4].