Талергоф
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Талергоф, (нім. Interniertenlager Thalerhof, 4 вересня 1914 — 10 травня 1917 рр.) — концентраційний табір, один із перших у Європі у XX столітті, закладений австро-угорською владою 4 вересня 1914 р. на початку Першої світової війни, в піщаній долині, біля підніжжя Альп у районі м. Граца (Штирія).
Сюди депортували громадян Австро-Угорської імперії, переважно українців-москвофілів, які були жителями Галичини та Буковини і симпатизували Російській імперії. Також потрапляли й національно свідомі українці, православні священники[2]; щодо звільнення доктора Василя Маковського клопотав Митрополит Андрей Шептицький[3][4].