Іберійські імена
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
У більшості іспано-, португало- і каталономовних районів світу люди мають щонайменше два прізвища. Перше успадковується від батька, друге — від матері. Своїм дітям батьки зазвичай надають те прізвище, яке вони успадкували від свого батька (дідуся дитини).
- Примітка: Ця стаття стосується Іберійських мов — мов Піренейського (або Іберійського) півострова, а не мов іберів, які жили на цьому півострові за часів Стародавнього Риму.
У більшості іспаномовних країн прізвище від батька пишеться перед прізвищем від матері (хоча є винятки з цього правила), і в скороченнях використовують са́ме батьківське прізвище. Тому, наприклад, до чоловіка з ім'ям Вісенте Фокс Кесада (ісп. Vicente Fox Quesada) слід звертатися «сеньйор Фокс» (ісп. señor Fox), а не «сеньйор Кесада», а Фокс є першим прізвищем, а не другим ім'ям чи ім'ям по батькові.
У більшості португаломовних країн прізвище, отримане від батька, звичайно ставиться після материнського прізвища. У цих країнах дуже часто діти отримують по два прізвища від кожного з батьків, тому зазвичай мають останнє прізвище кожного зі своїх дідусів і бабусь.
Угоди з питань надавання імен зараз змінюються й повертаються до традиційних історичних норм, коли ці угоди були гнучкішими. Ці зміни спричинені змінами в ставленні до рівності статей. У Португалії, починаючи з 1977 року, прізвище дитини може походити як від батька, так і від матері. В Іспанії законодавчі зміни такі самі, але також із незначним ефектом на суспільство. Чинний іспанський закон вимагає, щоб усі діти в сім'ї мали однакову систему прізвищ, тобто, якщо старша дитина має материнське прізвище першим, то і решта дітей цих батьків повинна мати прізвища в тому ж порядку. Як і раніше, люди можуть змінити прізвище в особливих випадках, наприклад, через питання спадкоємства.