Довідка:Як читати таксономічну картку
шаблон проєкту Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Таксономічна картка — спеціальна таблиця, що використовується в статтях Вікіпедії, присвячених біологічним видам або іншим таксонам.
На зразку такої картки для качки шилохвоста (праворуч) цифрами позначено ключові елементи:
1. Українська назва, або, в разі відсутності такої для певного таксона в українській мові, наукове ім'я.
2. Посилання на дану статтю, де можна ознайомитись із правилами формування картки.
3. Фотографія (або, в разі неможливості отримання відповідного знімку — малюнок) представника виду, якому присвячена стаття. У випадку, коли стаття присвячена таксону більш високого рангу, використовується фотографія будь-якого виду, що входить в даний таксон. При цьому бажано наводити фотографії видів, чий зовнішній вигляд є для таксона типовим.
4. Охоронний статус. Ця секція вказує охоронний статус виду згідно з класифікацією Червоного Списку МСОП. Фактично це означає вірогідність того, що вид буде існувати в довгостроковій перспективі. Для шилохвоста станом на 2006 рік, згідно з Червоним списком МСОП встановлено категорію «малий ризик».
5. Біологічна класифікація. Це уніфікована схема, за якою в біології проводиться систематизація всіх існуючих та вимерлих живих істот. У Вікіпедії використовується класифікація таксону, яка є загальноприйнятою на даний момент. З огляду на те, що наукові дослідження безперервно відкривають додаткові риси організмів, які висвітлюють їхні еволюційні зв'язки, класифікація таксона може бути дискутабельною та час від часу змінюватись. У цьому випадку в Вікіпедії намагаються використовувати найновішу, але загальноприйняту систему класифікації, не наводячи найостанніші зміни, що поки не є усталеними в науковому середовищі.
6. Ранги таксонів. Ліворуч дається загальна українська назва, праворуч — назва таксона відповідного рангу, до котрого входить описуваний вид, українською (в разі наявності для даного таксону), та латиною. В той час, коли до одного виду належать споріднені особини, що можуть давати плодюче потомство, кілька споріднених видів входять до одного роду; кілька споріднених родів — до однієї родини, і так далі. Звичайно вказуються основні ранги класифікації (Царство, Тип, Клас), а проміжні (надклас — між типом і класом, підродина — між родиною і родом та інші) — в разі можливості.
7. Назва виду.
8. Біномінальна назва відтворює загальноприйняту в науковому світі назву виду. У випадку опису виду біномінальна назва складається з назви роду та видового епітета (в статтях, де описуються таксони більш високого рангу, використовується їхня назва, що складається з одного слова). За науковими правилами, біномінальні назви підбираються таким чином, щоб жодні два організми не мали однакового імені; це означає, що назва Anas acuta може означати лише качку шилохвоста, і ніяку іншу істоту. Біномінальні назви (як і назви надвидових таксонів) пишуться латиною — це походить із традиції, усталеної у XVIII столітті, коли була сформована та почала розвиватись сучасна систематика рослинного та тваринного світу. В разі відсутності в латині назви відповідного виду, використовуються латинізовані назви, що походять з інших мов. Назви видів та родів пишуться косим шрифтом. Перша літера назви роду — велика, перша літера видового епітета — завжди мала, навіть якщо цей епітет позначає назву місцевості, прізвище людини тощо.
9. Автор назви. В цьому місці вказується перша особа, що опублікувала в науковій літературі назву даного виду з його науковим описом, або із посиланням на такий опис в іншому джерелі. У випадку шилохвоста це Карл Лінней. Саме Карл Лінней – єдина людина, посилання на яку в описі виду можна давати однією літерою («L»). Наприклад, ботанічна назва кокосової пальми — це Cocos nucifera L. У випадку, якщо вид пізніше було віднесено до іншого роду, аніж це зробив автор першого опису, ім'я автора береться в дужки.
10. Рік, в якому було опубліковано перший опис виду.