Армориканська височина
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Армориканська височина (фр. Massif armoricain) — височина на південному заході Франції, включає Бретань, західну частину Нормандії і Пеї-де-ла-Луар. Назву отримала від давньої Арморики, гальського краю між річками Луара і Сена. Масив складається з метаморфічних й магматичних порід, які зазнали метаморфізму й/або деформації під час Герценського орогенезу (400–280 млн років тому) і до нього за часів Кадомського орогенезу (650–550 мільйонів років тому). Терен зазнав підйом з Біскайської затоки за часів крейдового періоду. Межею Кантабрійських гір й Армориканської височини є рифтова зона Біскайської затоки.
Армориканська височина є пенепленом. Найвища точка — Мон-дез Авалоїрс — висотою всього 417 м.