Битва при Тразименському озері
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Би́тва при Тразиме́нському о́зері — битва, що відбулася 24 червня 217 році до н. е. під час Другої Пунічної війни. Карфагенська армія на чолі з Ганнібалом заманила в засідку й повністю розгромила римське військо під проводом консула Гая Фламінія.
Битва при Тразименському озері | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга Пунічна війна | |||||||
Мапа битви при Тразименському озері | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Карфаген | Римська республіка Кеномани | ||||||
Командувачі | |||||||
Ганнібал | Гай Фламіній † | ||||||
Військові формування | |||||||
25 000 | 40 000 | ||||||
Втрати | |||||||
≈2 000 | ≈15 000 загиблих ≈6 000 полонених |
Ганнібал намірявся знищити два легіони на чолі з Фламінієм, які переслідували його протягом походу на Етрурію, перш ніж ті би возз’єдналися з легіонами іншого консула, Гнея Сервілія Геміна. Спустившись долиною Валь-ді-К'яна в напрямку Рима, карфагенський полководець прискорив крок своїх військ і прибув на кілька годин раніше в околиці Тразименського озера. Скориставшись цим, він звернув східніше, у напрямку Перуджі, де вдало опинився в долині між крайніми схилами Кортонійських гір та озером. Ганнібал засів тут табором з важкою піхотою на пагорбі, а інші загони розташував навколишніми схилами, приховані таким чином, аби застати зненацька римське військо з флангів й оточити його.
Римський консул підійшов до берегів озера, коли сонце вже заходило, чим був змушений розбити табір і чекати наступного дня, не підозрюючи, що ворожий табір був неподалік. Їх розділяли лише невисокі пагорби Кортони, що тягнуться до озера. Наступного дня загони Ганнібала вже були готові до засідки, коли римляни на світанку почали залишати табір і, пройшовши вузький прохід між скелястим виступом і водами озера, увійшли в потоплену в тумані долину без попередньо висланих розвідників.[1]
Карфагенське військо здобуло повну перемогу на бойовищі, навалившись на більшість римських солдат іще в строю на дні долини.
Історичні джерела повідомляють про загибель у битві консула Фламінія та значні втрати римлян, тоді як карфагенських воїнів полягло від 1500 до 2500 солдатів, здебільшого серед кельтських найманців.[2]