Ботулотоксин
нейротоксин ботуліничного збудника і медичний препарат на його основі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Ботулотоксин?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ботулотоксин (токсин ботулінічний[1]) — основний фактор патогенності Clostridium botulinum, екзотоксин, який продукують вегетативні форми цієї бактерії, основний фактор патогенезу ботулізму. Ботулотоксини різних серотипів Clostridium botulinum належать до тих біологічних агентів, які офіційно визнано такими, що можуть бути біологічною зброєю.[2][3] Усі роботи з ботулотоксином відповідають 4-му рівню біологічної безпеки і проводяться в боксах біологічної безпеки найвищого III класу.
Це найпотужніший з відомих у світі токсинів, поліпептид. У 1950 р. В. Брукс дав перші пояснення механізму дії ботулотоксину, отримавши дані про те, що він блокує виділення ацетилхоліну з пресинаптичної мембрани кінцевого рухового нервового волокна.[4] Наразі відомо, що ботулотоксин діє спочатку на найближчі до місця всмоктування нервово-м'язові синапси, блокуючи виділення нейромедіатору ацетилхоліну, збільшує активність гідролазового ферменту — ацетилхолінестерази, яка додатково розщеплює ацетилхолін. Крім блоку виділення нейромедіатора, ботулотоксин знижує чутливість активних зон до Ca2+, що також позначається на передачі нервових імпульсів. Ботулотоксин діє на адренергічні структури, не зачіпаючи холінергічні. Таким чином, порушується передача імпульсу з нервового волокна на м'язове, що призводить до прогресуючих низхідних парезів і паралічів при ботулізмі.
У 1946 р. Е. Шантц отримав кристалічну форму очищеного ботулотоксину типу А.[5]ці роботи велися для застосування ботулінічного токсину як біологічної зброї. Трансформація ботулотоксину з сильної отрути на ліки сталася зусиллями доктора А. Скотта. У пошуках нехірургічного методу лікування косоокості він, розуміючи механізм дії цього токсину, коли отримав від Е. Шантца очищений кристалічний ботулотоксин типу А, використовував його в експериментах на мавпах, а через 7 років застосував у людей. Він продемонстрував безпеку та ефективність внутрішньом'язового введення ботулотоксину типу А для лікування хворих на косоокість.[6] І в 1989 р. препарат «Ботулінічний нейротоксин типу A — гемаглютинін комплекс» під назвою «Ботокс» був схвалений американською службою FDA для клінічного застосування у хворих із захворюванням м'язів очей. У 1990 р. був уведений до медичного вжитку препарат «Діспорт».
Систематична назва (IUPAC) | |
? | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 93384-43-1 |
Код ATC | M03AX01 |
PubChem | 5185061 |
DrugBank | DB00083 |
Хімічні дані | |
Формула | C6760H10447N1743O2010S32 |
Мол. маса | 149 320 г/моль |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | ? |
Метаболізм | ? |
Період напіврозпаду | ? |
Виділення | ? |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
? |
Лег. статус | |
Шляхи введення | Інтрамускульно, інтрадермально, в гланди |
Ботулінічний нейротоксин типу A — гемаглютинін комплекс; комерційні назви: Бо́токс[1] (Botox) і Диспорт[1] (Disport) — лікарський засіб на основі ботулотоксину. Впливає на нервово-м'язову передачу.