Визнання Голодомору геноцидом
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Визнання́ Голодомо́ру геноци́дом — це дія певної політичної одиниці (міждержавної організації (наприклад, ООН), держави, регіональної чи муніципальної одиниці в межах певної держави), релігійної організації чи громадської організації (наприклад, певної асоціації вчених), яка констатує, що Голодомор був актом геноциду українського народу, здійсненого радянським режимом.
28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу.
Станом на червень 2023 року, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу (див. розділ «Міжнародне визнання»), Європейський парламент[1], уряд частково визнаної Чеченської республіки Ічкерія[2] та 6 церков, а саме: Католицька церква[3], УГКЦ[4], Константинопольська православна церква[5], УПЦ КП[6], Українська автокефальна православна церква[7] (УПЦ КП та УАПЦ з 15 грудня 2018 року — ПЦУ) та УПЦ МП[8].
Автор терміну «геноцид» та один з ініціаторів визначення геноциду в правових термінах — Рафал Лемкін — вважав Голодомор геноцидом українського народу[9].
Однак, не всі дослідники погоджуються з класифікацією Голодомору геноцидом українського народу[10] (див. Заперечення Голодомору). З їхньої точки зору Голодомор, на відміну від Голокосту, не був направлений на винищення цілої нації, жертви не підлягали особистому вбивству. Голодомор був запланований та втілений на основі політичних розрахунків, а не расових чи етнічних переконаннях. Однак, за кількістю жертв та з урахуванням обставин, Голодомор — єдина подія XX століття, яку можна порівняти з двома іншими — найбільш дослідженими — випадками геноциду: геноцидом вірмен та Голокостом[11].