Гастропарез
хвороба людини / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гастропарез (гастро- від давньогрецького γαστήρ – gaster, «шлунок»; і -paresis, πάρεσις – «частковий параліч»), також званий уповільненим спорожненням шлунка, є медичним розладом, що полягає в слабких м’язових скороченнях (перистальтиці) шлунка, що призводить до того, що їжа та рідина залишаються в шлунку протягом тривалого періоду часу. Таким чином, вміст шлунка повільніше виходить у дванадцятипалу кишку травного тракту. Це може призвести до нерегулярного засвоєння поживних речовин, неадекватного харчування та поганого контролю рівня цукру в крові.[2]
Гастропарез | |
---|---|
| |
Інші назви | Уповільнене спорожнення шлунка |
Спеціальність | Гастроентерологія |
Симптоми | Нудота, блювання, біль у животі, відчуття ситості після вживання лише незначної кількості їжі |
Ускладнення | Недоїдання, втрата ваги, кишкова непрохідність, надмірний ріст бактерій у тонкому кишківнику |
Препарати | метоклопрамід[1], цизаприд[1], ботулотоксин, Pyloroplastyd, Per-oral endoscopic myotomyd і Gastric electrical stimulation for gastroparesis improves nutritional parameters at short, intermediate, and long-term follow-up.d |
Частота | Вивчена недостатньо. У роботі Hye-Kyung у списку джерел частота подана як менше, ніж 40 серед 100,000 для жінок і 10 серед 100,000 для чоловіків для офіційно підтверджених випадків. Потенційна кількість, включаючи недіагностовані випадки, може бути більшою. |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | DA41.00 |
OMIM | MTHU005170 |
DiseasesDB | 32575 |
MeSH | D018589 |
Gastroparesis у Вікісховищі |
Симптоми включають нудоту, блювання, біль у животі, відчуття ситості незабаром після початку їжі (раннє насичення), здуття живота та печію. Найпоширенішим відомим механізмом є вегетативна нейропатія нерва, який іннервує шлунок: блукаючого нерва. Неконтрольований цукровий діабет є основною причиною цього пошкодження нерва; інші причини включають постінфекційні та травми блукаючого нерва.
Діагноз встановлюється за допомогою одного або кількох із наведених нижче методів: рентгенівське обстеження з барієм, страва з біфштексу з барієм, радіоізотопне сканування випорожнення шлунка, манометрія шлунка, езофагогастродуоденоскопія (EGD) і дихальний тест із стабільним ізотопом. Ускладнення включають недоїдання, втому, втрату ваги, дефіцит вітамінів, кишкову непрохідність через безоари та надмірний ріст бактерій у тонкій кишці. Харчовий стан пацієнта слід контролювати за допомогою дієти або, якщо пероральне споживання не є адекватним, через зонд для годування через еюностому.[3]
Лікування включає зміну дієти, ліки для стимуляції випорожнення шлунка, ліки для зменшення блювоти та хірургічні підходи.[4]
Крім того, як лікування можна використовувати електричну стимуляцію шлунка (GES; дозволена при звільненні від використання спецільного пристрою для годування).[3]
Загальне виживання пацієнтів з гастропарезом значно нижче, ніж виживання у загальній популяції.[5] Це пов’язано з поганими результатами діагностування та лікування.[5]