Диканя
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Дика́ня, іноді те́рка[1][2], засвідчені також форми дика́н[3], дика́нь[3] — прилад у вигляді щита з дощок для молотіння зернових з допомогою свійської худоби (коней, волів)[4][5] . На території України була поширена у південних районах — степовій і лісостеповій зонах[1]. Досі зберігається у регіонах з примітивними формами рільництва, її можна також побачити під час фольклорних свят[6].
Слово диканя запозичене з грецької мови (очевидно через посередництво болгарської): воно походить від грец. τυκάνη («молотарка»), утвореного від τύκος — «кирка», «сокира» (спорідненого з укр. тикати)[3]. Інша версія: від тур. diken — «колючка», «шип», також через болгарське посередництво[7][8].