Жуков Георгій Костянтинович
радянський військовик / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Жуков Георгій Костянтинович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Гео́ргій Костянти́нович Жу́ков (рос. Георгий Константинович Жуков; 19 листопада [1 грудня] 1896(18961201), Стрєлковка, Малоярославецький повіт, Калузька губернія, Російська імперія — 18 червня 1974, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський полководець, політичний і державний діяч, Маршал Радянського Союзу (1943), чотириразовий Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), кавалер двох орденів «Перемога» (1944, 1945). Міністр оборони СРСР (1955—1957).
Георгій Костянтинович Жуков | |
---|---|
рос. Георгий Константинович Жуков | |
Народження |
19 листопада (1 грудня) 1896(1896-12-01) Стрєлковка, Калузька губернія, Російська імперія |
Смерть |
18 червня 1974(1974-06-18) (77 років) Москва, РРФСР інсульт |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Приналежність | Російська імперія → СРСР |
Рід військ | кіннота, піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1915—1957 |
Партія | КПРС (18 червня 1974) |
Член | ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС |
Звання | Маршал Радянського Союзу |
Командування | Збройні сили СРСР |
Війни / битви |
Перша світова війна Громадянська війна в Росії Бої на Халхин-Голі Бессарабсько-буковинський похід Друга світова війна Блокада Ленінграда Битва за Москву Ржевська битва Битва за Берлін Штурм Берліна |
Рід | Q4181571? |
Діти (3) | Маргарита, Елла, Марія |
Автограф | |
Нагороди | |
Жуков Георгій Костянтинович у Вікісховищі |
Після смерті Йосипа Сталіна перший заступник міністра оборони Радянського Союзу. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1941—1946 та 1952—1953 роках. Член ЦК КПРС у 1953—1957 роках. Кандидат у члени Президії ЦК КПРС з 27 лютого 1956 по 29 червня 1957 року. Член Президії ЦК КПРС з 29 червня по 29 жовтня 1957 року. Депутат Верховної ради СРСР I, II, III, IV скликань. 1957 року виключений з складу ЦК КПРС та знятий з усіх постів в армії, 1958 року — відправлений у відставку. Володар шести орденів Леніна (1936, 1939, 1945, 1956, 1966, 1971) та багатьох інших радянських та іноземних нагород.
В американській[1][2][3], німецькій[4], французькій[5] історіографії деякі спеціалісти називають його одним із найвидатніших полководців Другої світової війни[6].