Збройні сили Китайської Республіки
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Збройні сили Китайської Республіки (кит. 中華民國 軍事) — сукупність військ Китайської Республіки, яка раніше охоплювала територію континентального Китаю та зараз охоплює залишки юрисдикції які включають острови Тайвань, Пенху, Цзіньмень, Мацзу, та інші менші острови під контролем республіканських сил, таких як Тайпін[en] у Південнокитайському морі.
Озброєні сили Китайської Республіки | |
---|---|
中華民國國軍 Zhōnghuá Mínguó Guójūn (мандаринська) Tiong-huâ Bîn-kok Kok-kun (тайванська) Chûng-fà Mìn-koet Koet-kiûn (хаккаська) | |
Емблема Міністерства національної оборони Китайської Республіки | |
Прапор збройних сил Китайської Республіки | |
Засновані | 16 червня, 1924; 99 років тому (1924-06-16) |
Поточна форма | 25 грудня, 1947; 76 років тому (1947-12-25) |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Військово-морські сили Морська піхота Повітряні сили Управління берегової охорони Командування резерву збройних сил Об'єднане командування збройних сил Командування військової поліції | |
Штаб | Будівля Міністерства оборони, район Чжуншань, Тайбей |
Командування | |
Головнокомандувач | Цай Інвень |
Міністр національної оборони[en] | Чю Кочень[en] |
Начальник Генерального штабу | адмірал Мей Цзяшу[zh] |
Людські ресурси | |
Вік | 19 років[1] |
Призов | 4 місяців[2] |
Населення у призовному віці |
6,283,134 ч., віком 16-49 (оц. 2009), 6,098,599 ж., віком 16-49 (оц. 2009) |
Придатних для військової служби |
5,106,730 ч., віком 16-49 (оц. 2009), 5,008,563 ж., віком 16-49 (оц. 2009) |
Щорічно досягають призовного віку |
165,738 ч. (оц. 2009), 154,123 ж. (оц. 2009) |
Активні службовці | 165,000[3] (30 місце) |
Резерв | 1,655,000[3] |
Витрати | |
Бюджет | US$17 млрд. (2022)[4] |
Відсоток у ВВП | 2.3% (2020)[5] |
Історія | |
Японо-китайська війна (1937 — 1945) Друга світова війна Громадянська війна в Китаї Перша криза у Тайванській протоці (1955) Друга криза у Тайванській протоці (1958) В'єтнамська війна (1965–1973) Повстання НДФ[en] (1978-1982; Peace Bell Program) Третя криза у Тайванській протоці (1995–1996) Війна проти тероризму Військова операція проти Ісламської держави | |
| |
Збройні сили Китайської Республіки у Вікісховищі |
Вони складаються з сухопутних військ, військово-морських сил (включаючи морську піхоту[en]), повітряні сили та військову поліцію[en]. Військові перебувають під цивільним контролем Міністерства національної оборони[en], агенція на рівні кабінету міністрів, яку контролює Законодавчий юань. Вони раніше називалися Національно-революційною армією (НРА) перед перейменуванням на збройні сили Республіки Китай в 1947 внаслідок виконання новооприлюдненої Конституції Республіки Китай.[6] Вони також історично згадувалися як Національні збройні сили Китаю (НЗСК) перед створенням Китайської Народної Республіки[en] та території континентального Китаю та поступової втрати міжнародного визнання[en] у 1970-х роках від Організації Об'єднаних Націй та багатьох країн, як наприклад Сполучених Штатів Америки.
До 1970-х років та до закінчення воєнного стану[en], Основна місія військових полягала в тому, щоб РК зрештою відбила материковий Китай від комуністично-контольованої Китайської Народної Республіки (КНР) через такі кампанії, як Проект Національна слава[en].[7] Поточна головна місія військових – захист островів, які залишаються під контролем РК, від можливого військового вторгнення з боку Народно-визвольної армії Китаю КНР, яке розглядається як головна загроза для РК[8][9] у триваючій суперечці про неоднозначний політичний статус Тайваню починаючи з Громадянської війни в Китаї та капітуляції Японії.