Кабус-Наме
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кабус-наме («Книга Кавуса» або «Записки Кавуса») — твір, написаний Кекавусом для свого сина Гіляншаха. Книга є енциклопедією таджицької та перської прози. Є цінною педагогічною працею, має сорок дві глави про поведінку в суспільстві, ведення господарства, служіння володарю, про правила правління, виховання спадкоємця тощо. Твір, написаний у жанрі повчання (наказу), містить оповідання й вислови мудреців, прості за стилем, викладені живо й цікаво.
У середньовіччі «Кабус-наме» була настільною книгою правителів, релігійних діячів, науковців і вчителів. Твір, будучи джерелом моралі, відігравав вадливу роль у вихованні молодого покоління упродовж багатьох століть[1].