Карл Черні
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Карл Черні (нім. Carl Czerny, 21 лютого 1791 — 15 липня 1857, там само) — австрійський піаніст та композитор чеського походження. Помер і народився в Відні, і вважався одним з найкращих викладачів гри на фортепіано в цьому місті. Серед його учнів були Леопольд де Меєр та Ференц Ліст, який присвятив Черні свої «Трансцендентні етюди».
Карл Черні | |
---|---|
Carl Czerny | |
Карл Черні, літографія Й. Крегубера | |
Основна інформація | |
Дата народження | 21 лютого 1791(1791-02-21) |
Місце народження | Відень |
Дата смерті | 15 липня 1857(1857-07-15) (66 років) |
Місце смерті | Відень |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Громадянство | Австрійська імперія |
Національність | чех |
Професія | піаніст, композитор, педагог |
Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
Вчителі | Людвіг ван Бетховен[1], Антоніо Сальєрі, Йоганн Непомук Гуммель і Муціо Клементі |
Відомі учні | Ференц Ліст[1], Теодор Куллак, Теодор Лешетицький[2][3], Karl van Beethovend, Theodor Döhlerd, Alfred Jaëlld, Friederike Bäuerled[4], Stephen Hellerd, Josef Dachsd, Сигізмунд Тальберг, Anton Doord, Альфред Калниньш і Anna Caroline Ouryd |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
Черні написав понад 800 творів для фортепіано; особливо популярним є його етюди, зокрема цикли «Школа швидкості» («École de velocité» op. 299), «Мистецтво спритності пальців» («Kunst der Fingerfertigkeit» op. 740). Окрім етюдів К.Черні є автором трьох сонат Op.119, п'єс «Pastorale», op. 121 i «Sentimentale», op. 120, а «Фантазії f-moll», op. 226 для фортепіано в 4 руки та «Концерту для фортепіано в 4 руки з оркестром», op. 153.
Йому належить також книжки «Повне теоретико-практичне вчення про композицію» (1849), «Нарис історії музики» (1851) та мемуари.