Клан Манро
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Клан Манро (шотл. Clan Munro, шотл. гел. Clan Mac Rothaich) — клан МакРохайх — один з кланів гірської Шотландії (Гайленд). Історично клан Манро жив на землях Істер Росс на півночі Шотландії. Згідно з традицією, засновником клану вважається Дональд Манро, що прибув з північної Ірландії (Ольстера) і оселився на півночі Шотландії в ХІ столітті. Клан підтримав Роберта Брюса під час війни за незалежність Шотландії. В історичних документах згадується Роберт де Манро (шотл. — Robert de Munro), що помер 1369 року. Історичною резиденцією вождів клану Манро був замок Фоуліс[en]. Тому цей клан ще називають Манро з Фоуліса. У XV—XVI століттях клан Манро ворогував і воював з кланом Макензі. У XVII столітті клан Манро брав участь у Тридцятилітній війні, воюючи «на підтримку протестантів». Під час громадянської війни в Шотландії клан підтримував то роялістів, то ковенанторів — в різний час. Вождь клану Манро підтимав Славну революцію 1688 року. Під час повстання якобітів у XVIII столітті клан підтримав ганноверську династію і британський уряд.
Гасло клану: Dread God — Боюсь тільки бога.
Військова пісня: Caisteal Folais 'na Theine — Замок Фолайс нашого вождя.
Символ клану: паросток плауна (Lycopodium clavatum).
Музика волинки: Bealach na Broige — Беллах на Бройге — Шлях і черевики