Копенгагенські критерії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Копенгагенські критерії (англ. Copenhagen criteria)
У червні 1993 р. Європейська рада на своєму засіданні в Копенгагені визнала право кожної європейської країни, яка визнає положення статті 6, пункт 1 Угоди про утворення Європейського Союзу[1], вступати до Європейського Союзу після виконання ними низки вимог за трьома критеріями:
- Політичний — стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин.
- Економічний — дієва ринкова економіка.
- «Членський» — зобов'язання, які випливають із факту вступу до ЄС, зокрема, визнання його політичних, економічних та монетарних цілей.
Так звані «копенгагенські критерії» або критерії вступу були підтверджені в грудні 1995 р. на Мадридському засіданні Європейської ради, яка підкреслила, крім того, значення перебудови адміністративних структур країни-заявника і створення умов поступової гармонійної інтеграції в ЄС.
Утім ЄС лишає за собою право визначати момент, коли він буде готовий прийняти нових членів.