Коронарна недостатність
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Коронарна недостатність (лат. isufficientia coronaria) — складний клініко-патофізіологічний стан в серці людини, який викликає локальну ішемію міокарду через зниження коронарного кровообігу та, відповідно, доставку до ділянок міокарду кисню та поживних речовин.
Коронарна недостатність може виникнути як на фоні спадковості та генетичних відхилень, так і на фоні загального погіршення функціональності організму через неправильний (нездоровий) спосіб життя, що призводить до значної чи повної обструкції (звуження протоку) судин серця, з відповідним частковим чи повним припиненням кровообігу по коронарних артеріях.
Це проявляється як спазми коронарних судин, звуження просвіту через атеросклеротичу бляшку чи тромб, субендотеліальний крововилив, розростання сполучної тканини при продуктивному запаленні або звуження просвіту внаслідок стискання артерії ззовні спайкою, пухлиною чи стороннім тілом.
За природою розрізняють коронарну недостатність як гостру та хронічну.
Гостра викликає інфаркт міокарду та спричинена раптовим порушенням прохідності коронарної артерії, що викликає постійні гострі болі синусоїдного плану (різкий всплеск та повільний спад).
Хронічна ж прогресує до сталої стенокардії з подальшим збільшенням маси міокарду та серця в цілому через поганий відтік крові та продуктів метаболізму. Хронічна коронарна недостатність проявляється у відчутті постійних серцевих болів колючого та тиснучого типів як при різких рухах, так і незначних фізичних навантаженнях.