Кільця Лізеганга (геологія)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кільця (шари, структури) Лізеганга (англ. Liesegang rings) — седиментаційні структури у вигляді кольорових смуг зцементованих осадових порід, які зазвичай розташовані впоперек заляганню шарів цих порід[1][2]. Ці вторинні (діагенетичні) седиментаційні структури демонструють смуги (аутигенних) мінералів, які утворюють циклічний візерунок концентричних кілець[3]. Кільця Лізеганга відрізняються від інших осадових структур саме повторюваністю цих концентричних смуг. Точний механізм яким ці форми утворюються достеменно невідомий, хоча існують деякі припущення форма не відома і знаходиться в стадії дослідження[4]. Процес відкладення осадів відноситься до циклу Оствальда-Лізеганга — перенасичення-нуклеація-виснаження[5]. Кільця Лізеганга вважаються нерідким явищем серед осадових порід[6], проте такі структури з оксиду заліза можуть утворюватись в магматичних і метаморфічних породах, під час хімічного вивітрювання[7].