Кітано Такесі
японський комік, актор, автор, поет, художник і кінорежисер / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Кітано Такесі?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Кіта́но Таке́сі (яп. 北野武, *18 січня 1947, Адаті, Токіо, Японія) — японський комік, актор, автор, поет, художник і кінорежисер, що отримав визнання як у рідній Японії, так і за кордоном за свої унікальні кінематографічні роботи. Використовує псевдонім «Біт Такесі» (Beat Takeshi, (яп. ビートたけし , Бі-то Такесі) в усіх своїх проєктах, окрім режисерських. З квітня 2005 посідає посаду професора аспірантури образотворчих мистецтв Токійського національного університету мистецтв.
Кітано Такесі 北野武 | ||||
---|---|---|---|---|
яп. 北野 武 | ||||
Кітано Такесі у 2000 році на Канському кінофестивалі | ||||
Ім'я при народженні | яп. 北野 武 | |||
Інші імена | Біт Такесі (яп. ビートたけし) | |||
Народився |
18 січня 1947(1947-01-18) (77 років) Адаті, Токіо, Японія | |||
Громадянство | Японія | |||
Діяльність | кінорежисер, актор, телеведучий, комік, продюсер, письменник, художник, режисер, сценарист | |||
Alma mater | Adachi Ward fourth junior high schoold, Tokyo Metropolitan Adachi High Schoold і Університет Мейдзі | |||
Вчителі | Senzaburō Fukamid | |||
Роки діяльності | 1976 — | |||
Брати / сестри | Masaru Kitanod | |||
IMDb | nm0001429 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Кітано Такесі 北野武 у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Більшість сюжетів фільмів Кітано — про японських бандитів-якудза або поліцію. Його картини мають серйозний підтекст, що викриває приховані, але наболілі проблеми японського суспільства. Кітано часто застосовує так звані «довгі» кадри, в яких майже не відбувається дії або ж вони ведуть одразу до вислідів подій, що сталися, пропускаючи проміжні етапи. Це також вирізняє «кінематографію від Кітано». Багато ж стрічок відбивають сувору, можливо навіть нігілістичну філософію, але при цьому сповнені специфічним авторським гумором і увагою до людських сторін характерів героїв. Парадоксально, але фільми Кітано часто залишають суперечливі відчуття: при поверховому розгляді це «чорні» гангстерські комедії, проте вони порушують глибокі питання моралі і дають поживу для тривалих роздумів. Попри те, що Кітано у світі сприймають як режисера цікавих і несподіваних артгаузних фільмів, японським глядачам загалом він знаний переважно яко телевідник та комік. Показ фільму «Дзатоіті» в 2003 залишається його найбільшим кінематографічним успіхом на батьківщині. Кітано рідко й обережно дає інтерв'ю, приховуючи свою загадкову особу за маскою звичайного веселого хлопця. Власне ставлення до релігії Кітано не афішує. Відомо, що Кітано двічі брав телевізійне інтерв'ю у Сьоко Асахара — засновника терористичної релігійної групи «Аум Сінрікьо».