Магніт Біттера
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Магніт Біттера (соленоїд або котушка Біттера) — тип електромагнітів, які використовуються для створення стаціонарних (не імпульсних) дуже сильних магнітних полів. Винайдено Френсісом Біттером в 1933 році. За допомогою таких магнітів отримано поле з магнітною індукцією, яка перевищує 35 Тл (2008 рік)[2].