Маніфест 17 жовтня 1905
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Маніфест 17 жовтня 1905, «Найвищий маніфест» («Высочайший манифест») — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907 років, визнання насущності системних реформ. Підписаний російським імператором Миколою II у резиденції м. Петергоф 30 (17) жовтня 1905 року і наступного ранку оприлюднений пресою, тиражований окремими відбитками, листками, афішами, оголошуваний священиками по церквах.
Маніфест 17 жовтня 1905 | |
Дата створення / заснування | 1905 |
---|---|
Наступник | Російська конституція 1906 |
Видання або переклади | Q110654398?, October Manifestod, Q110654988?, Q110655009? і Q110655070? |
Дата публікації | 17 (30) жовтня 1905 |
Замовник | Микола II |
Статус авторських прав | 🅮 |
Маніфест 17 жовтня 1905 у Вікісховищі |
Як своєрідний розвиток ідей рескрипту від 5 березня (18 лютого) і закону 19 (6) серпня 1905 року про первісно намічену з консультативним статусом Державну думу став спробою насамперед вербально відповісти на загострення політичних змагань у країні (в атмосфері зростання визвольного руху, примноження масових страйкових і аграрних заколотів, протестних виступів інтелігенції та студентства, поширення радикальних настроїв, соціалістичної пропаганди, навали терористичних замахів, мітингової стихії, організації перших рад робітничих депутатів, профспілок і Конституційно-демократичної партії, спалахів спорадичних ексцесів у збройних силах, деморалізованих поразкою в російсько-японській війні 1904—1905 років). По суті, значною мірою враховував програмне рішення Московського земсько-міського з'їзду 25—28 (12—15) вересня 1905 року про доцільність забезпечення прав особи, загального виборчого права, активної ролі Державної думи в законотворчості та контролі за бюджетом і адміністрацією. Перед кризовою альтернативою — диктатура чи лібералізація, запропонованою графом С.Вітте на розсуд монархові, останній схилився до мирних поступок, на чому рішуче наполіг його близький родич великий князь Микола Миколайович — голова Ради державної оборони, головнокомандувач гвардії та Санкт-Петербурзького військового округу (побачив у цьому кроці порятунок династії; натомість у фамільному колі Романових побутувало й сприйняття скоєного нещастям, ледь не клятвовідступництвом од присяги пильнувати звичаї предків). Маніфест 17 жовтня ознаменував тенденцію перебудови на керівних щаблях бюрократії з надією її кадрової оптимізації.