МіГ-21
радянський реактивний фронтовий винищувач / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про МіГ-21?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
МіГ-21 — радянський реактивний фронтовий винищувач 1960-х — 1970-х років. Кодифікація НАТО: Fishbed, неофіційне, але більш популярне прізвисько — «балалайка»[1]
МіГ-21 | |
---|---|
МіГ-21 | |
Призначення: | фронтовий винищувач |
Перший політ: | 16 червня 1955 |
Прийнятий на озброєння: | 1959 |
Знятий з озброєння: | в СРСР — 1990 (?), подекуди служить донині |
Період використання: | 1959 — донині |
На озброєнні у: | СРСР, країнах Варшавського договору, на Кубі, у Індії, Фінляндії, В'єтнамі, ряді арабських держав, країнах Африки (всього — 68) |
Розробник: | МіГ, Авіабудівельний завод «Сокол»d, АТ «Дукс»d, Тбіліський авіаційний завод, Aero Vodochody, Hindustan Aeronautics і Chengdu Aircraft Industry Groupd |
Виробник: | МАПО ім. Дементьєва |
Всього збудовано: | 10800 |
Модифікації: | Ф, Ф-13, П, ПФ, ПФМ, М, МФ, С, СМ, СМТ. біс, -93, Р, У, УМ, УС, ряд літаючих лабораторій — ПД (вертикального зльоту), «аналог» Ту-144 («літаюче крило» оживальної форми) — всього більше 20 |
Конструктор: | Артем Іванович Мікоян |
Екіпаж: | 1 особа |
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 60° |
Шасі: | триколісне з носовою стійкою, носова стійка прибирається по польоту, основні — у фюзеляж у напрямку до нього |
Двигуни: | 1 × Р-11-Ф-300 (Ф, Ф-13),1 × Р-11-Ф2С-300 (П, ПФ, ПФМ), 1 × Р-13-300 (М, МФ, С, СМ, СМТ), 1 × Р-25-300 (біс, -93) |
Гарматне озброєння: | 2 × НР-30 (Ф), 1 × НР-30 (Ф-13), немає (П, ПФ, ПФМ), 1 × ГШ-23 (двоствольна, починаючи з МіГ-21М), на навчальних (У, УМ, УС) — кінофотокулемет |
Боєзапас: | 200 снарядів |
Кількість точок підвіски: | 3 (починаючи з МіГ-21М — 5), включаючи підфюзеляжну для ППБ та бомб |
Маса підвісних елементів: | до 1300 кг |
Підвісне озброєння: | протиавіаційні НАР, Р-3 (МіГ-21Ф), К-13Т, К-13Р та підвісні контейнери з ГШ-23 (крім Ф-13) (-Ф-13,-П, -ПФ, -ПФМ, -М, -МФ, -С, -СМ, СМТ), Р-60, Р-60М (МіГ-21біс, МіГ-21-93), Р-27, Р-73, Р-77 (МіГ-21-93), блоки НАР С-8, С-13, С-25, бомби, баки з напалмом. На МіГ-21Р — контейнери з АФА та засобами радіотехнічної розвідки |
| |
МіГ-21 у Вікісховищі |
Випускався серійно в СРСР (1959 — 1986 роки), в Індії та Китаї (під позначенням F-7). Китайці випустили ряд власних модифікацій. Літак багаторазово модифікувався. Стояв на озброєнні 68 країн, подекуди використовується і зараз як навчально-тренувальний (Сербія, Індія, країни Африки). Активно використовувався у локальних конфліктах — В'єтнамська війна, арабо-ізраїльські війни, війна в Афганістані, Ірано-іракська війна, війна з НАТО в Югославії.
МАПО МіГ та IAI пропонують програми модифікації МіГ-21 до покоління 4+ (новий двигун, переозброєння, нова авіоніка).