Пасивний будинок
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пасивний будинок (нім. Passivhaus, англ. passive house) — енергоефективний будівельний стандарт, який створює комфортні умови проживання, одночасно є економічним і надає мінімальний негативний вплив на довкілля.
Точне визначення стандарту Пасивного Будинку (РНІ): «Пасивний Будинок — будівля, в якій тепловий комфорт (ISO 7730) досягається виключно за рахунок додаткового попереднього підігріву (або охолодження) маси свіжого повітря, необхідного для підтримання в приміщеннях повітря високої якості, без його додаткової рециркуляції».
Критеріями для Пасивного Будинку в Європі є:
- Питома витрата теплової енергії на опалення, визначена розрахунками в програмі «Пакет планування Пасивного Будинку» (PHPP), не повинна перевищувати 15 кВт·год/(м²·рік);
- або навантаження на опалення ≤ 10 Вт·м²;
- Спеціальні вимоги попиту охолодження будівлі ≤ 15 кВт·год/(м²·рік);
- Щорічний період перегріву (температура в приміщенні вище 25 °C) ≤ 10 %;
- Результат тесту на герметичність (N50) ≤ 0,6 зміни повітря/год;
- Загальне споживання первинної енергії для всіх побутових потреб (опалення, гаряча вода й електрична енергія), не повинно перевищувати ≤ 120 кВт·год/м²·рік).