Самогубство
умисна власна смерть / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Самогубство?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Самогу́бство, суїцид (лат. sui caedere — вбивати себе, або лат. suicidium — самогубство) — умисне спричинення власної смерті, часто вчинене з відчаю, причину якого часто відносять до психічних розладів, таких як депресія, біполярний розлад, шизофренія, алкоголізм чи наркотична залежність[1]. Часто відіграють свою роль стресові фактори, такі як фінансова скрута чи труднощі в міжособистісних стосунках. До засобів, спрямованих на запобігання самогубства, належать обмеження доступу до вогнепальної зброї, лікування психічних захворювань, наркотичної залежності, алкоголізму, покращення економічного розвитку, розвиток особистості, організація гарячої лінії спеціалізованої психологічної допомоги.
Самогубство | |
---|---|
Самогубство Едуар Мане 1877—1881 рр. | |
Спеціальність | психіатрія і психологія |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | X60–X84 |
МКХ-9 | E950 |
DiseasesDB | 12641 |
MedlinePlus | 001554 |
eMedicine | article/288598 |
MeSH | D013405 |
Suicide у Вікісховищі |
Найвідоміші методи скоєння самогубства відрізняються залежно від країни і частково пов'язані із доступністю такого методу. До звичайних методів належать: повішання, отруєння, застосування вогнепальної зброї. Щороку від 800 000 до мільйона осіб вмирають через самогубство, що складає 10-ту за чисельністю причину смерті в усьому світі[1][2]. Рівень самогубств серед чоловіків в три-чотири рази вищий, ніж серед жінок[3]. За оцінками, щороку відбувається від 10 до 20 мільйонів спроб самогубства без смертельних наслідків[4]. Спроби найбільш поширені серед молодих людей та жінок.
На сприйняття самогубства значно впливали такі екзистенціальні теми як релігія, честь та сенс життя. Авраамічні релігії традиційно розглядають самогубство як образу Бога через віру в святість життя. В еру самураїв в Японії, сеппуку поважали як засіб спокути невдач або форму протесту. Згідно з індуїстським похоронним ритуалом саті, котрий наразі заборонений законом, від вдови очікували принесення себе в жертву на похоронному вогнищі свого померлого чоловіка, добровільно чи під тиском сім'ї та суспільства[5].
У Західних країнах за самогубство чи спробу самогубства більше не передбачена кримінальна відповідальність. Це залишається кримінальним злочином у більшості ісламських країн. У XX та XXI століттях, самогубство у формі самоспалення застосовували як форму протесту, а камікадзе та терористичні акти, здійснені смертниками, застосовували як воєнну чи терористичну тактику[6].