Сахалінська затока
затока Охотського моря / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сахалінська затока — затока Охотського моря між узбережжям Азії на північ від гирла Амуру і північним краєм острова Сахаліну. Протокою Невельського з'єднана з Татарською протокою та Японським морем. Відкрита в 1639 році експедицією Івана Москвітіна[1].
53°40′32″ пн. ш. 141°32′22″ сх. д. | |
Частина від | Охотське море |
---|---|
Прибережні країни | Росія |
Вливаються |
|
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2121527 |
У північній частині широка, на південь звужується і переходить в Амурський лиман. Ширина до 160 км[2]. Затока мілководна, в місці з'єднання з Татарською протокою глибина не перевищує 40 м[3]. Донний осад представлений піщанистими відкладеннями і пелітовими мулами[4].
Береги у південній частині затоки переважно низькі та піщані, у північній частині — високі та скелясті. У східний берег вдаються три затоки, із яких глибока лише затока Північна. Інші дві — Помр і Байкал — являють собою великі лагуни, відокремлені від моря піщаними косами. Західний берег також порізаний кількома затоками, найглибші з яких затоки Катерини та Рейнеке. Затока Щастя, що вдається у південно-східну частину західного берега — мілинна. У вершині затоки острова Чкалова, Белякова, Байдукова[5].
Середній вміст ароматичних вуглеводнів АУВ в шельфі затоки в середньому становить 16 мкг/л, в той час як вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів — 62 нг/л [6]. При цьому концентрація зважених АУВ зростає з глибиною[4].
Льодовий покрив формується в листопаді, починаючись з утворення припаю[7], і руйнується в червні, хоча в деякі роки зберігається до липня—серпня[8].
Величина добових припливів становить 2,3[2]—2,5 м[9].
В акваторії затоки ведеться промислове рибальство (лососеві, тріска), в східній її частині розташований порт Москальво[2].