Ситовичі
село в Ковельському районі Волинської області України / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Ситовичі?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
ПОКАЗАТИ ВСІ ЗАПИТАННЯ
Сито́вичі — село в Україні, у Поворській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 332 особи.
Коротка інформація село Ситовичі, Основні дані ...
село Ситовичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Поворська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1635 |
Населення | 332 |
Площа | 0,008 км² |
Густота населення | 41500 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45053 |
Телефонний код | +380 3352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°12′47″ пн. ш. 25°12′59″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
165 м |
Водойми | річка Стохід |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45053, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Ситовичі |
Карта | |
Мапа | |
Закрити
До 1 липня 2016 року село було центром Ситовичівської сільської ради.
Ситовичі — одне з давніх сіл Волині, колись Городецької волості Ковельського повіту, розташоване над річкою Стоходом, при озері, зарослому тереном і ситов'ям (ситником, „камишом“). Очевидно, від назви цієї рослини, яка росте на болотах, у западинах, на берегах водойм і пішла назва села. Ситовичі були заселені в епоху бронзи, про що свідчать знахідки крем'яних знарядь. Дослідник–ойконіміст В. Шульгач зазначає, що Ситовичі в історичних документах відоме як „на Ситовичах“ під 1538 роком, „село Сытовичи“ (1571) і є множинною формою від патроніма „Сытовичь“.
У XVIII ст. власниками Ситович були волинські шляхтичі Єловицькі — Ілля і Данило. В 1635 році село належало Іллі, а в 1689 Дмитру Єловицькому, синові Гнівоша Єловицького. Пізніше Ситовичі були у власності дрібних шляхтичів Гостинських. У 1629 році у Ситовичах нараховувалось 36 димів. |
||
— з книги «Селянський рух на Україні», 1569—1647 рр. : зб. док. і матеріалів. ― К. : Наук. думка, 1993. ― 533 с. Про с. Ситовичі — с. 379, 382. |