Скальви
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ска́льви (прусськ. Skalavo, Skalwa, лит. Skalviai, лат. Scalowite, Scalovians, жумуд. Skalvē, англ. Skalvians, нім. Schalauer) — балтійське плем'я, яке разом з аукштайтами (литовці давньоруських літописів), жемайтами (жмудами), надрувами[ru], а також частиною судавів (ятвяги), південними групами куршів, земгалів і селів увійшли до складу Литви на початку нашої ери. Скальви та балтійські племена мешкали в нижній[1] течії р. Німану і в басейні Даугави і були носіями неолітичної культури човноподібних сокир[2]. Відоме до приходу хрестоносців[3]. Їхніми предками є давньобалтійські племена, які заселяли дану територію з кінця ІІІ — на початку ІІ тис. до н. е.[4] (від часів Геродота ототожнюється з неврами, яких зараз теж відносять до гаплогрупи N1c-L1025[5]). Зазначене плем'я відоме від V ст.[6][7], та його вважають перехідною етномовною групою, яка була асимільована литовськими племенами в ХІІІ столітті внаслідок процесу постійних переселень останніх[8]. Скальви, як і прусси, сповідували язичництво.
Скальви | |
---|---|
на карті терени скальвів позначені зеленим кольором | |
Самоназва | скальви |
Ареал |
Скаловія, Східна Пруссія Литва, Білорусь |
Раса | європеоїдна |
Походження | ІІІ тис. до н.е. |
Близькі до: | прусси, литовці, литвини |
Входить до | литовці, білоруси |
Мова | індоєвропейські мови, балтійські мови |
Релігія | язичництво → християнство |
Згас | 1542 р. |