Староста генеральний подільський
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Староста генеральний Земель Подільських (генерал подільських земель) (пол. generał ziem podolskich, пол. starosta generalny podolski) — посада королівського намісника, який керував кількома гродами та староствами у межах Подільського воєводства Польського королівства та Речі Посполитої. Існувала у XV—XVIII століттях. Функції генерального старости подільського виконував староста кам'янецький, якому з 1581 року[1] підпорядковувався також грод Летичівський[2].
Вперше посада згадується 1444 року: у виданій ним тоді грамоті Теодорик із Бучача називає себе «каштеляном кам'янецьким і генеральним старостою», а в матеріалах Галицького земського суду від того самого року його ж названо «старостою подільським». Інколи зустрічаються й такі титулування тих, хто був кам'янецьким старостою: «кам'янецький і всього Поділля генеральний староста» (1518), «кам'янецький і земель Поділля генеральний староста» (1520), «головний кам'янецький староста» (1570)[3].
Королівським намісником — генеральним старостою — від самого початку були найбільш довірені особи короля. Пізніше їх помилково називали подільськими генералами, використовуючи дослівну передачу назви уряду польською мовою (general ziem podolskich). Влада старости поширювалася на все Подільське воєводство, він контролював діяльність старостів і повітів у його межах[4]. Подільський генеральний староста серед іншого міг вільно розпоряджатися місцевим поземельним фондом, осаджуючи тут подільську та прийшлу шляхту[5].