Тябана
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Тябана» перекладається як «квіти у ніші чайної кімнати». «Тябана» являють собою композиції зі свіжозрізаних квітів, які на відміну від широко відомих композицій традиції «Шлях Квітки» («ікебана»), мають абсолютно особливу конструкцію і виконують іншу функцію, що відображено в їх назві (яп. 茶花 «cha» — «чай» і «hana» — «квіти»). Таким чином, Тябана можна перекласти як «композиція з квітів у традиції Шляху Чаю (яп. 茶道)».
Стиль під назвою тябана з'явився в XVI столітті, і вирішальну роль у цьому зіграла чайна церемонія. Головною особливістю даного стилю є простота і сезонність матеріалу, що використовується у роботах. Композиції тябана формуються у простих бамбукових, керамічних або плетених вазах і, як правило, в них присутні або одна квітка, або одна гілка, яка покликана втілювати у собі красу садів, лісів, полів.[1]
Композиція «тябана» може стояти у вазі на спеціальній лакованій або дерев'яній нелакованій дошці-підставці, може розташовуватись у підвісній вазі прямо на стіні в центрі «токонома» або на дерев'яному стовпі з краю токонома. У чайній кімнаті європейського типу квіти можуть стояти на спеціальному невисокому столику або можуть бути підвішені на стіні, біля того місця, де готується чай. Розташування їх може бути різним, головне — те, яка їх роль і значення в чайному дійстві. Квіти, що уособлюють безперервний розвиток, рух, емоції, почуття, саме життя в його різноманітті, як би «врівноважують» статичність і непорушність іншого не менш важливого предмету чайної церемонії — панно з дзенським висловом, яке висить у ніші «токонома». Свиток задає тон усім чайним зібранням, він вносить елемент серйозності, глибини, він — уособлення вічної мудрості та філософської зрілості. Ніжні польові квіти — такі прості та природні, такі живі та невимушені, що розташовані в одній ніші поряд з сувоєм — чи це не втілення принципу гармонійного поєднання протилежностей — «Їнь-Ян», «темного — світлого», «жіночого — чоловічого».[2]