Український рух опору часів Голодомору 1932—1933 років
український рух опору / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Український рух опору часів Голодомору 1932—1933 років?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Спротив Голодомору, радянській політиці геноциду українського народу, у 1932—1933 роках мав різні форми: пасивні й ненасильницькі — висловлення незгоди з надмірними планами хлібозаготівель та незадоволення більшовицьким режимом, переховування сільськогосподарської продукції, втеча від голоду з УСРР тощо; активні й збройні — поширення антирадянських закликів в усній та письмовій формі (листівок, співанок тощо), масовий вихід з колгоспів з поверненням раніше відібраного майна, напади та розбирання хлібосховищ і продуктових складів, саботаж хлібозаготівель, напади на відповідальних за хлібозаготівлі партійців, повстання[1][2]. Опір чинили різні за становищем у радянському суспільстві верстви — як найбільш постраждалі від голоду селяни-одноосібники, колгоспники, бідняки, робітники тощо, так і нерідко місцеві партійні діячі (голови колгоспів, учителі тощо). За дослідженнями низки істориків, проміжок часу з 1 січня до 7 серпня 1932 року характеризується найактивнішим спротивом українського селянства радянській владі й включає форми збройного та мирного опору, тоді як період з 8 серпня 1932 року до 31 грудня 1933 року — переважно пасивним спротивом й водночас найбільшими репресивно-каральними діями з боку більшовицького режиму[3]. Проведений радянською владою Голодомор 1932—1933 років в Україні був вирішальним інструментом у придушенні народного спротиву більшовицькому режиму, який почав зростати в українських селах у 1928—1929 роках й досягнув свого піку восени 1931 — весною-літом 1932 року[4][5].