Франсіско де Паула де Бурбон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Франсіско де Паула Антоніо де Бурбон і Бурбон-Пармський (ісп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma; 10 березня 1794, Королівський палац у Аранхуес — 13 серпня 1865, Мадрид) — іспанський інфант, герцог Кадіський, молодший син короля Карла IV і королеви Марії Луїзи. Дядько і одночасно свекор королеви Ізабелли II.
Франсіско де Паула де Бурбон | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. Francisco de Paula Antonio de Borbón y Borbón-Parma |
Народився |
10 березня 1794(1794-03-10)[1][2][…] Аранхуес, Мадрид, Іспанія |
Помер |
13 серпня 1865(1865-08-13)[1][2][3] (71 рік) Мадрид, Іспанія ·колоректальний рак |
Поховання | Пантеон Інфантів |
Країна | Іспанія |
Місце проживання | Palace of the Infanta Carlotad[4] |
Діяльність | аристократ, політик |
Знання мов | іспанська і каталанська |
Титул | герцог і інфант Іспаніїd |
Посада | кастелян Ампостиd |
Рід | Іспанські Бурбони |
Батько | Карл IV |
Мати | Марія Луїза Пармська |
Брати, сестри | Дон Карлос Маріа Ісідро де Бурбон, Фердинанд VII, Infanta María Amalia of Spaind, Марія Ізабелла Іспанська, Марія Луїза Іd, Карлота Жоакіна Іспанська і Марія-Крістіна Бурбон-Сицілійська |
У шлюбі з | Луїза Карлота Бурбон-Сицилійська і Teresa Arredondo y Ramírez de Arellanod |
Діти | Франсіско де Асіс Бурбон, Infante Enrique of Spaind, Infanta Maria Cristina of Spaind, Амалія де Бурбон, Хосефіна Фернанда де Бурбон[2], Ізабелла Фернанда де Бурбон, Infanta Luisa Teresa of Spaind, Francisco de Asís Luis de Borbónd[2], Едуардо Феліпе Іспанськийd[2], Ricardo María de Arredondod, Infante Fernando Maria of Spaind і Марія Тереза Іспанськаd |
Нагороди | |
| |
Освіта молодого інфанта була перервана Іспансько-французькою війною. Вигнання 14-річного Франсіско спровокувало Мадридське повстання в травні 1808 року, яке жорстоко придушили французькі війська. Протягом наступних десяти років він жив у вигнанні разом з батьками спочатку в Марселі, а потім — в Римі. У 1818 році Франсіско де Паула повернувся до Іспанії, де брат, король Фердинанд VII надав йому безліч почестей і привілеїв. Цікавився художньою діяльністю, практикувався як художник і співак.
У 1819 році одружився зі своєю племінницею принцесою Луїзою Карлотою, старшою дочкою своєї сестри Марії Ізабелли. У пари народилося одинадцять дітей, які активно втручалися в політичне життя Іспанії. Луїза Карлота зіграла важливу роль, щоб іспанський престол дістався королеві Ізабеллі II, яка доводилася їй невісткою. У період регентства королеви Ізабелли II, Франсіско де Асіз був виключений з уряду королевою Марією Крістіною Бурбон-Сицилійською. Він і його дружина стали в опозицію до лібералів і були змушені покинути Іспанію, переїхавши до Франції в 1838 році. В Іспанію вони повернулися за наступника Марії Крістіни, був регентом Бальдомеро Еспартеро. Замішані в змові проти нього, вони були змушені вирушити знову в вигнання. Після досягнення королевою Ізабеллою II повноліття вони змогли повернутися назад. Інфант з дружиною зосередили всі сили, щоб одружити свого сина Франсіска де Асіс з панівною королевою. Луїза Карлота померла в 1844 році. У 1846 році їх син одружився з королевою. Після цього Франсіско де Паула став свекром королеві і займав чільне становище при дворі Ізабелли II. Однак, коли він спробував втрутитися в політику, то був знову висланий за кордон в 1849 році. У 1852 році, за згодою королеви вступив у другий шлюб (морганатичний), помер дванадцять років потому.