Центральна лінія (Лондон)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Центральна Лінія (англ. Central line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує від Еппінг, Ессекс на північному сході до Ілінг-Бродвей та Вест-Раїсліп на заході. На схемі Лондонського метро зображена червоним кольором. Лінія має довжину 76 км, є найдовшою лінією Лондонського метро. З 49 станцій 20 розташовані під землею.[1][2] В цілому вважається, що Центральна лінія має найбільшу швидкість між станціями серед всіх ліній Лондонського метро, яка досягає 110 км/год після введення в дію вагонів 1992 серії.
Коротка інформація Транспортна мережа, Зазвичай використовуваний транспортний засіб ...
Центральна лінія | |
Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
---|---|
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | London Underground 1992 Stockd і London Underground 1962 Stockd |
Континент | Європа |
Країна | Велика Британія |
Адміністративна одиниця | Лондон |
Історичне графство | Мідлсекс |
Шістнадцятковий триплет кольору | DC241F |
Оператор | Transport for London |
Дата офіційного відкриття | 1900 |
Ширина колії | європейська колія |
Залізничне депо | Hainault depotd |
Початкова чи кінцева точка | Еппінґ, Ілінг-Бродвей, Вест-Райсліп, Вудфорд і Хейнолт |
Довжина або відстань | 74 км |
Файл KML | Template:Attached KML/Central lined |
Маршрутна карта | Template:Central line RDTd |
Тип електрифікації | 630 V DC railway electrificationd |
Стан використання | використовується[d] |
Номер залізничної лінії | Central |
Офіційний сайт(англ.) | |
Центральна лінія у Вікісховищі |
Закрити
Лінія була відкрита як Central London Railway в 1900 році, перетинаючи по осі Схід-Захід центральний Лондон.