Альпійська складчастість
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Альпі́йська скла́дчастість або Альпі́йське горотво́рення чи орогене́з (рос. альпийская складчастость; англ. alpine folding; нім. alpine Orogenese, alpine Faltung) — скла́дчастість земної кори, наймолодша за геологічним віком деформація земної кори, яка проявилася в кінці мезозойської і в основному сформувалась протягом кайнозойської ери[1]. Деформації альпійського орогенезу вплинули також на деякі структури більш ранніх етапів формування (докембрійського, палеозойського та мезозойського).
Термін походить від назви гір Альп Середньої Європи, де вперше був досліджений характер складчастості цього часу[1]. Пізніше було виявлено багато складок у різних частинах земної кулі, які сформувалися одночасно з Альпами. Всі ці складки земної кори дістали назву Альпійської складчастої системи[1].
Деякі науковці вважають, що процес Альпійської складчастості ще не закінчився і до наших днів. Про це свідчать діючі вулкани, висока сейсмічність і порушення молодих осадових порід у районах проявів Альпійської складчастості.
Альпійська складчастість має кілька фаз, серед яких виокремлюють:
- ларамійську (кінець крейдового періоду — початок палеогену);
- піренейську (кінець еоцену ― початок олігоцену);
- савську (рубіж олігоцену та міоцену), штирійську (середина міоцену);
- аттичну (кінець міоцену);
- роданську (середина пліоцену);
- валахську (плейстоцен).