БТ-7
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
БТ-7 — радянський легкий колісно-гусеничний танк періоду 1930—1940 років. Третій танк сімейства радянських легких танків БТ (Швидкохідний Танк). На відміну від своїх попередників БТ-2 та БТ-5, танк мав зварний корпус трохи зміненої форми і новий двигун. Озброєння аналогічне БТ-5. Випускався, як і БТ-5, у варіанті з радіостанцією та без радіостанції. Всього було виготовлено понад 5328 машин.
Коротка інформація Тип, Походження ...
БТ-7 | |
---|---|
Тип | легкий танк |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1935—1945 |
Війни |
|
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1935—1940 |
Виготовлена кількість |
5328 |
Характеристики | |
Вага | 13,9 т |
Довжина | 5660 мм |
Ширина | 2290 мм |
Висота | 2417 мм |
Екіпаж | екіпаж 3 чол |
| |
Броня |
сталева катана, гомогенна
|
Головне озброєння |
45-мм нарізна гармата 20К |
Другорядне озброєння |
3 × 7,62-мм кулемети 1-2 ДТ |
Двигун |
V-подібний карбюратор М-17Т 500 к.с. |
Питома потужність | 28,8 к.с./т |
Підвіска | системи Крісті |
Дорожній просвіт | 400 мм |
Ємність паливних баків |
бензин |
Операційна дальність |
375- гус./460 — кол. км |
Швидкість | 52 — гус./72 — кол. км/год |
| |
БТ-7 у Вікісховищі |
Закрити