Битва при Ам'єні (1918)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Битва при Ам'єні (1918) (англ. Battle of Amiens (1918) або Третя Пікардійська битва (фр. 3ème Bataille de Picardie) (8 серпня — 12 серпня 1918) — наступальна операція військ Британської імперії за підтримки французьких та американських формувань, яка розпочалася 8 серпня 1918 року на схід від французького міста Ам'єн. Ця битва стала першою фазою загального стратегічного наступу союзників на Західному фронті, який пізніше став відомий як Стоденний наступ, що в підсумку призвела до перемоги Антанти в Першій світовій війні. Метою наступальної операції була ліквідація так званого Ам'єнського виступу, котрий глибоко врізався в бойові порядки британських експедиційних сил і дозволяв німецькій важкій артилерії здійснювати обстріли стратегічно важливої залізниці Париж-Кале.
Битва при Ам'єні (1918) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Стоденний наступ Західний фронт | |||||||
Обслуга британських 127-мм польових гармат BL 60-pounder веде вогонь під час наступу під Ам'єном. Серпень 1918 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Антанта: Британська імперія * Велика Британія * Австралія * Канада Франція США |
Четверний Союз: Німецька імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Фердинанд Фош Дуглас Гейґ Генрі Роулінсон Річард Гарт Батлер Джон Монаш Артур Каррі Марі-Ежен Дебені |
Еріх Людендорф Георг фон дер Марвиц Оскар фон Гут'єр Вальтер фон Лютвіц Курт фон Морген Оскар фон Ваттер | ||||||
Військові формування | |||||||
4-та армія * III корпус * Австралійський корпус * Канадський корпус * Кавалерійський корпус * 32-га піхотна дивізія * 63-тя піхотна дивізія Королівського флоту * 17-та піхотна дивізія 1-ша армія * 31-й корпус * 9-й корпус * 10-й корпус * 35-й корпус * 2-й кавалерійський корпус 3-тя армія * 15-й корпус * 34-й корпус АЕС * 33-тя піхотна дивізія[Прим. 1] |
2-га армія * LIV корпус * XI корпус * LI корпус 18-та армія * III корпус * IX корпус * II Баварський корпус * I резервний корпус * XXVI резервний корпус * XVIII резервний корпус Імперська повітряна служба | ||||||
Військові сили | |||||||
19 дивізій Британської імперії (10 британських, 5 австралійських, 4 канадських) 12 французьких дивізій 1 американська дивізія 1 104 французьких літаків 800 британських літаків[1] 532 танків[2] |
10 дивізій 4 резервних дивізії 365 літаків[2] | ||||||
Втрати | |||||||
44 000 (22 000 — війська Британської імперії, 22 000 — французькі війська)[3] | 75 000 (50 000 полоненими)[3] |
У перший же день операції війська союзників несподівано для німців без попередньої артилерійської підготовки та за підтримки потужного танкового угруповання прорвали оборону кайзерівських військ і просунулися на 11 кілометрів, що було одним з найбільших досягнень війни. Британська 4-та армія генерала Генрі Роулінсона зіграла у битві вирішальну роль, чиї Австралійський лейтенант-генерала Джона Монаша та Канадський лейтенант-генерала Артура Каррі корпуси були найпотужнішою ударною силою союзного наступу. Ам'єнська битва стала переломним моментом кампанії 1918 року, військам Антанти вдалося повністю виконати завдання прориву німецького фронту. Пізніше генерал-фельдмаршал Еріх Людендорф назвав 8 серпня «чорним днем» німецької армії (нім. Schwarzer Tag des deutschen Heeres). Ам'єнська операція завершила позиційну війну на Західному фронті. Війна перейшла в стадію маневрової й в такому форматі велася до самого закінчення бойових дій 11 листопада 1918 року. Значну роль в успішному проведенні наступальної операції під Ам'єном зіграли бронетанкові сили Антанти.