Житомирсько-Бердичівська наступальна операція (1943—1944)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Жито́мирсько-Берди́чівська наступальна опера́ція[4] (24 грудня 1943 — 14 січня 1944) — наступальна операція Червоної армії в правобережній Українській РСР, частина Дніпровсько-Карпатської операції. Успішна наступальна операція була проведена військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна під час Другої світової війни з 24 грудня по 14 січня 1944 року.
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Житомирсько-Бердичівська операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Дніпровсько-Карпатська операція Східного фронту Другої світової війни | |||||||
Т-34 очікують наказів про наступ | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Третій Рейх | СРСР | ||||||
Командувачі | |||||||
Еріх фон Манштейн Ергард Раус Ганс-Валентін Губе |
Георгій Жуков Микола Ватутін | ||||||
Військові сили | |||||||
574,000 | 831.000,[1] 1100 танків [2] | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо, тяжкі | 23000 вбитих, 76000 поранених,[1] 700 танків.[3] |
Завдання полягало в розгромі німецької 4-ї танкової армії групи армій «Південь» і просування до річки Південний Буг, запобігши при цьому новим спробам противника повернути Київ. Після початкового наступу на 300-кілометровому фронті радянські війська просунулися на відстань від 80 до 200 км і практично звільнили всі райони Київської і Житомирської областей, а також деякі райони Вінницької та Рівненської областей. 1-й Український фронт зайняв позицію північніше основних німецьких сил групи армій «Південь». Німецькі війська утримували західний берег Дніпра в районі Канева.