Заславське князівство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Заславщина, Заславське князівство (герцоґство), Князівщина Заславських — земля, що належала князівській родині Заславських. Урядовий центр — місто Заслав. В другій половині XVI століття до складу Заславщини входили Заславська, Верхівська, Білогородська і Почапецька волості. Наприкінці XVI століття на території Заславщини з'являються нові міста: Красний Корчик (1596 рік), Шепетівка (1619 рік), Славутин і Ташків (1633 рік).
Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королеві. На Заславщині безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння належала до засадничих елементів княжого права. На території отчини князь міг (за Наталею Яковенко):
а) оголошувати устави, тобто власні розпорядження, надавати жалувані грамоти своїм підданим на землеволодіння під окресленими умовами служби, встановлювати незалежні від держави податки, повинності, пільги тощо;
б) чинити суд над підданими, аж до смертної кари. |
Окрім того кн. Заславські, яко «головні княжата» виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а не скажімо під стягом землі (у цьому випадку Волині).