Зона російсько-українського протистояння на Донбасі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зона російсько-українського протистояння на Донбасі (раніше: Зона АТО[1], Зона проведення АТО[2]) — частина території України з особливим правовим режимом унаслідок бойових дій війни на сході України. Поняття було актуальним до початку широкомасштабного вторгнення (24 лютого 2022).
Територіально охоплювала понад половину площі Донецької та Луганської областей України (промисловий регіон Донбас), а також малу частину Харківської (Ізюм з прилеглими селами).[3][4][5][6][7] Більша частина Зони АТО була визволена українськими силовими структурами в ході літнього контрнаступу 2014 року. Між визволеною і невизволеною частинами Зони проходила лінія зіткнення. Невизволена частина Зони мала назву, зафіксовану у Мінських домовленостях — Окремі райони Донецької та Луганської областей. Поряд із Кримом вона належала до тимчасово окупованих територій держави[8]. Територія, що контролювалася російськими окупаційними корпусами, не повністю збігалася з Мінськими домовленостями: наприклад, Дебальцеве перебувало під контролем російських військ, оскільки було захоплене ними вже після підписання Мінська[9][10]. Загалом Росія контролювала на 1,4 тис. км² більше, ніж було передбачено угодами[11].
Площа території з особливим режимом становила приблизно 40 тис. км², з яких 18 тис. — окуповані Росією станом на 2021 рік[11].