Конфедеративні Штати Америки
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Конфедерати́вні Шта́ти Аме́рики (англ. Confederate States of America) — самопроголошена незалежна держава на півдні Сполучених Штатів Америки. Виникла внаслідок відокремлення південних штатів, які намагалися зберегти рабовласницьку систему. Це призвело до Громадянської війни між Північчю й Півднем.
|
Південні штати відчули загрозу своєму способу існування, та наприкінці грудня 1860 приклад подала Південна Кароліна, за якою в січні 1861 пішли Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана й Техас, а у квітні-травні Вірджинія, Арканзас, Теннессі й Північна Кароліна. Ці 11 штатів утворили Конфедеративні Штати Америки, утвердили конституцію й обрали своїм президентом колишнього сенатора від Міссісіпі Джефферсона Девіса.
Столицею Конфедерації стало вірджинське місто Ричмонд. Ці штати займали 40 % всієї території США з населенням 9,1 млн осіб, у тому числі понад 3,6 млн афроамериканців. У складі Союзу залишилося 23 штати, включаючи рабовласницькі Делавер, Кентуккі, Міссурі й Меріленд, які воліли зберегти лояльність федеральному Союзу. Жителі ряду західних графств Вірджинії відмовилися підкоритися рішенню про вихід із Союзу, утворили власні органи влади й у червні 1863 були прийняті до складу США як новий штат — Західна Вірджинія. Населення Союзу перевищувало 22 млн осіб, на його території розташовувалася практично вся промисловість країни.