Константа кислотної дисоціації
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Конста́нта кисло́тної дисоціа́ції (також константа кислотності або константа кислотної іонізації, pKa) — це специфічна рівноважна константа в хімії, що показує ступінь дисоціації іонів Гідрогену (Н+) з кислоти в розчині. Сильні кислоти дисоціюють практично повністю, і, відповідно, мають великі значення константи кислотності (Ка>1), а слабкі — дисоціюють неповністю і їм притаманне значення Ка<<1. З огляду на те, що різниця в значенні Ка між найслабшими та найсильнішими кислотами становить декілька порядків, константа кислотності звичайно позначається у вигляді оберненого значення її десяткового логарифма (рКа); тобто
- pKa = −log10Ka
Константа кислотної дисоціації | |
Зображує | тенденція |
---|---|
Досліджується в | Теорія Брьонстеда — Лоуріd |
Формула | |
Символ величини (LaTeX) | |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Для деякої кислоти НА (Н — іон Гідрогену, А — кислотний залишок (аніон)) дисоціація в розчині іде до встанолення такого рівноважного стану:
- HA + H2O ↔ H3O+ + A— (або, що в даному випадку те ж саме,
- HA ↔ H+ + A—).
Константа кислотності для кислоти НА є рівноважною константою для цього стану, тобто:
- ,
де [X] є молярною концентрацією часток Х в розчині.