Тадеуш Костюшко
польський і американський військовий і політичний діяч / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Костюшко Тадеуш?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Анджей Таде́уш Бонавенту́ра Костю́шко, також знаний як Тадей Косцюшко чи Тадеуш Косцюшко (пол. Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko; 4 лютого 1746, фільварок Меречовщина поблизу Косова Поліського, Косівська волость, Слонімський повіт[pl], Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита — 15 жовтня 1817, Золотурн, Швейцарія) — польський військовий та політичний діяч білоруського походження, учасник Американської революції та проводир польського повстання 1794 року. Вважається національним героєм Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів, почесний громадянин Франції.
Тадеуш Костюшко | |
---|---|
пол. Andrzej Tadeusz Bonawentura Kościuszko | |
Ім'я при народженні | Анджей Тадеуш Бонавентура Костюшко |
Народження |
4 лютого 1746(1746-02-04) Меречовщина (Річ Посполита) |
Смерть |
15 жовтня 1817(1817-10-15) (71 рік) Золотурн, Швейцарія інсульт |
Поховання | Крипта святого Леонарда Королівського замку, Варшава |
Країна |
Річ Посполита США Франція Швейцарія |
Вид збройних сил |
Континентальна армія США Коронне військо Речі Посполитої |
Рід військ | піхота |
Освіта | Кадетський корпус[d] |
Роки служби | 1765—1794 |
Член | Американське філософське товариство |
Звання |
полковник (1776-1783) бригадний генерал (1783-1784) генерал-майор (1789-1792) командир (1792) |
Війни / битви |
|
Титул | шляхтич |
Рід | Костюшки |
Інше | перепохований у м. Кракові |
Автограф | |
Нагороди | |
Тадеуш Костюшко у Вікісховищі |
Костюшко, виходець зі спольщеної руської шляхти, народився в лютому 1746 року в родовому маєтку Меречовщина. Початкову освіту здобув у Любешівській школі піарів, у 20 років закінчив Варшавський кадетський корпус. Король Станіслав Август Понятовський помітив талант молодого Тадеуша й відправив його для подальшого вивчення військової справи та архітектури у Париж. Повернувшись 1774 року на батьківщину, Костюшко влаштувався репетитором дочок Юзефа Сосновського. Він закохався у старшу з них, Людвіку. Після невдалої спроби викрадення дівчини, він знову повернувся до Франції. Влітку 1776 польський офіцер, натхненний війною за незалежність США, вирушив до Північної Америки. У званні полковника Континентальної армії він керував будівництвом численних оборонних укріплень, зокрема під Філадельфією й Саратогою та форту у Вест-Пойнті. Здібності Костюшка отримали високу оцінку, у 1783 році його підвищили у званні до бригадного генерала, прийняли до ордену Цинцінната та надали почесне американське громадянство.
До Польщі Костюшко повернувся в 1784 році, однак через опозицію до короля і зв'язок з родиною князів Чорторийських він не зміг повернутися до військової служби. Упродовж 5 років Тадеуш жив у злиднях у невеликій заміській садибі. Тільки після проведення ліберальних реформ за підтримки місцевої шляхти знову потрапив до армії та отримав звання генерал-майора. 1792 року чинив опір російським військам, боровся проти Торговицької конфедерації. В березні 1794 року генерал організував і очолив національно-визвольне повстання. Завдяки вдалій стратегії та військовому таланту польські війська завдали низку поразок російській армії. Втім, у битві під Мацеєвичами головні сили повстанців були розбиті, а поранений Костюшко потрапив у полон. Залишившись без лідера, повстання зійшло нанівець, а Річ Посполита внаслідок третього поділу припинила власне існування. 1796 року, після смерті російської імператриці Катерини II, Костюшка помилував її наступник Павло I, який дозволив йому знову емігрувати до США. 1798 року Тадеуш повернувся до Європи, довгий час жив у Франції, а після Віденського конгресу і аж до своєї смерті в 1817 році — в Швейцарії. Спершу його поховали в Золотурні, згодом тіло національного героя доставили до Кракова й перепоховали в базиліці святих Станіслава і Вацлава.